Малий Ро не засинав, і в домі скінчилися ідеї. Тож кішка Сейбл вийшла збирати тихі речі. У неї був дуже добрий список.
Вона принесла пір'їну, і крильце метелика, і клубочок пилу з-під сходів. Поклала все біля колиски. Малий Ро подивився на них і однаково заплакав.
Тоді Сейбл принесла ще тихіші речі. Сніг із підвіконня. Нутро мушлі. Тінь, складену зовсім маленько. Ані звуку не вийшло з жодної з них, і ані звуку не вийшло з малого Ро теж.
До півночі в Сейбл скінчилася тиша. Вона залізла на ковдру, поклала підборіддя й здалася. Тоді щось у неї в грудях завелося саме собою.
Це була зовсім не тиха річ. Вона тривала й тривала, наче маленький мотор під підлогою. Бабуся підійшла до дверей і спинилася, бо малий Ро спав.
