Біля палацу сиділо маленьке кошенятко й тихенько нявкало. Воно було самотнє й трошки змерзло. Повз проходила дівчинка-принцеса й зупинилася.

Принцеса обережно взяла кошенятко на ручки. Вона занесла його до теплого палацу й накрила м’якою ковдрою. Потім дала йому водички та смачної їжі.

Кошенятко замуркотіло й усміхнулося очима. Йому стало спокійно, бо поруч була добра подруга. Принцеса лагідно погладила його по голівці.

Аж раптом до кімнати забігло ще одне кошенятко. Воно чемно понюхало новенького, і вони одразу подружилися. Разом вони бавилися м’ячиком і бігали по килиму.

Увечері кошенята втомилися й лягли поруч, як дві пухнасті хмаринки. Принцеса прошепотіла: «Тепер ви вдома». І всі заснули щасливі — от і казочці кінець.