Піп був крихітним пінгвінятком, яке перегойдувалося на засніженому березі. Одного морозного ранку він побачив м’яке сяйво в небі. «Цікаво, що це таке?» — прошепотів Піп, почуваючись сміливим і допитливим.

Піп пішов за сяйвом повз крижані скелі та блискучі калюжі. Раптом велика веселка простяглася від хмар до самого моря! Піп захихотів, намагаючись порахувати кольори, але вони танцювали й мерехтіли.

Піп поспішив назад, щоб розповісти друзям, і вони всі разом спостерігали за веселкою. Пінгвіни трималися за плавці й усміхалися, поки небо виблискувало після того, як вийшло сонце. Піп пишався собою, бо він поділився чимось чудовим.