Троє цапків жили на кам'янистому боці долини, де трава була рідка. За дерев'яним мостом пагорб був зелений. Під мостом жив троль на ім'я Вузол.
Туп-туп, туп-туп ішов Малий Ґрафф. — Хто йде через мій міст? — заревів Вузол. — Зачекай на мого брата, він більший, — сказав Малий Ґрафф і перескочив на той бік.
Туп-туп ішов Середній Ґрафф, і тоді весь міст затрусився. Великий Ґрафф затулив небо над поручнем. — То чого ти насправді хочеш? — запитав він.
Вузол підняв мотузку і три пласкі камені. — Дві дошки струхлі, — сказав він. — Кожен цап, що переходить, робить гірше, і ніхто ніколи не спиняється.
Тож усі троє цапків носили каміння від річки, доки не сіло сонце. Нові дошки вийшли добрі й товсті. Туп-туп, туп-туп, і Вузол помахав їм переходити.