Еш розвісив яскраві прапорці до свого дня народження. Пікачу вправлявся пускати крихітні іскринки біля столу для торта. — Блим-блим! — пискнув Пікачу. Аж тут Еш помітив порожнє місце у формі торта.
Іві показала в бік яблунь. Там сидів Манчлакс і стеріг величезний торт. — Я теж хотів святковий торт, — сказав Манчлакс. Пікачу побачив біля нього крихітний паперовий капелюшок.
Пікачу міг би вдарити блискавкою й забрати торт. Натомість він тихо сів біля Манчлакса. Усередині капелюшка було написано ім'я Манчлакса. — Блим-блим? — спитав Пікачу.
Манчлакс показав Пікачу свій малюнок. Восковими олівцями він намалював свій день народження. Там були друзі, кульки і два торти. Пікачу постукав хвостом по траві. Із малюнка попливли вгору золоті картинки!
Еш та Іві прибігли під картинки, що світилися. Еш поставив на торт другу свічку. — Тут помістяться два дні народження, — сказав він. Манчлакс обережно тримав крихітний капелюшок.
Усі разом заспівали для Еша і Манчлакса. Пікачу розрізав перший шматок на два шматочки. — Блим-блим! — гукнули всі друзі. Крихти торта поцяткували кремову мордочку Манчлакса.
Після торта хвіст Пікачу засвітився ще раз. Золота картинка показала насінинку під камінням. Іві рознюхала стежку через сад. Друзі пішли по сліду, що м'яко світився.
Під камінням росла одна квітка, схожа на зірку. Її пелюстки розкрилися, а всередині лежали три крихітні насінинки, що світилися. Пікачу дав кожному другові по насінинці. — Блим-блим, — прошепотів сад.
